|
Отправлено: 04.12.08 00:48. Заголовок: ЛАЙМОСЯ ПО-ЛЬВІВСЬКИ
ЛАЙМОСЯ ПО-ЛЬВІВСЬКИ Лайка і прокльони належать до оригінального витвору львівського балаку і мірою своєї оригінальності не мають аналогів у жодному іншому жаргоні українського міста. Найпопулярнішими словечками у лайці львівського балаку були фрази з використаням саме таких слів, як „гівно”, „срака”, „дупа”. Незадоволення чимось виражалося у фразах: „до сраки”, „до ясної дупи”, „то мені потрібне, як до дупи дверці”, „гівна варте”, „гівно правда”, „в сраці був – гівно видів”. Недовіра до чогось: „срали мухи – весна буде”. Ці ж слова фігурують у безлічі порівнянь: „впав, як сливка в гівно”, „до дупи така дупа, жи як пердне, то не смердне”. При цьому слово „дупа” мало дуже багато значень. Лише частина з них: Дупа – частина тіла, на якій сідається Про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою: „Борщ без м*єса, то є зупа, хлоп без вуса, то є дупа”; „та з нього такий дупик, що страх” Жінка, що належить комусь іншому: „Чия то дупа? Стефкова” У значенні спини „Світ повернувся до мене дупою” До чогось примусити – „Взяти за дупу” „Йому бракує тільки другої дупи” – те саме, що „йому бракує тільки пташиного молока” „Темно, як у мурина в дупі” У значенні серця: „це тішить мою дупу”, „аж ми жаль дупу стиснув” Поквитатися – „добратися до чиєїсь дупи” „Дупа волова”, „дупа з вухами” – нездара „Гризти дупу” – нарікати на щось, шкодувати „П*яний в дупу”, „п*яний в штири дупи”. Однією з найпопулярніших лайок були фрази зі словом „француватий”, або ще коротше „франца”. В дослівному перекладі це те саме, що й францюватий, або прокажений: „морда францувата”, „галасвіта францувата”. Як приклад, наведемо таку фразу: „Шановні гості, дорога родино, і ти, француватий швагре, просимо до столу”. Серед прокльонів вирізняються також евфемізми, що мають на меті замінити непристойні слова іншими, які їх лише нагадують. Тьаким чином з*явилися замінники слова „курва” – „курча”, „курди молі”, „курна хата”, „куртка на ваті”. Останню фразу полюбляв вживати Ігор Білозір. Окрему групу становлять лайливі порівняння: „Такий до діла, як свиня штани наділа”; „Такий жвавий, як рак на греблі”; „Гарна, як свиня в дощ”; „Дурний, як сто пудів диму”; „Дурний, як сало без хліба”. „Дурнуватий помідор”, „дурний вар*ят”, „фраєр помпка” (про когось наївного), „фраєрська макітра” (дурник), „раптус нервус” (нервовий чоловік), „скурчибик”, „файталаха анахтемська”, „кунда лайдакувата”, „драб кальварийський”, „мудьо паршивий”, „гунцвот”, „лайдак”. Львівські прокльони вирізняються особливою соковитістю і фантазією: „а шлячок би тя ясненький трафив”; „а бодай ти на кутні сьпівав”; „аби тя дідько вхопив, та й на скали заніс”; „аби твоя пащека трісла, як вареник”; „щоб ти сі лайном вдавив, а дощівкою захлинув”; „а мору на тебе нема”; „аби тя качка копнула”; „бодай би ти скис”; „най би тя дундер свиснув”; „щоб тепе підняло та гепнуло”; „най тебе двері притиснуть”. Але дальші прокльони – це вже вищий пілотаж метафоричної лайки: „най би тя нагла чорна кава залєла”, „най би тя нагла, троїста з бурячками, кров залєла”, „абись ся в прецель скрутив” (прецель – булик в формі вісімки), „абись спух, як та нитка”, „абись сканав, як та сьвічка”, „абись ти з кості спав”, „най би ти всі зуби випали, крім одного, який би тебе болів усе життя”. Соковиті словечка львівського балаку тішилися незвичайною симпатією навіть серед тих львів*ян, які самі не були носіями балаку. У 1929-30х рр., як свідчать сучасники, „уходило за „добрий тон”серед доростаючої освіченої молоді „говорити по-львівськи”, себто домішувати до звичайної літературної мови поодинокі слова з львівського діялекту”. Популярним це було також і в 1960-70х рр.
|
|
Отправлено: 17.10.10 13:13. Заголовок: абштифіка́нт — ..
абштифіка́нт — залицяльник, прохач аґрафка — 1) шпилька; 2) подруга аку́рат — 1) точно; 2) вчасно а́лярм — тривога (нім. Alarm) ама́нт — коханець андру́ти — вафлі атра́кція — принада ба́лак — розмова бала́(я)мкатися — хитатися ба́нда — оркестр банува́ти — тужити баня́к — каструля барабо́ля — картопля ба́тяр — шибеник, хуліган, шукач пригод баю́ра — 1) калюжа; 2) горілка бере́лка — прикраса бзду́ра — дурниця біба — бенкет з великою кількістю алкоголю бі́ня — дівчина бісо(у)ва́тий — шалений бомбо́ни — цукерки бо́мок — ґедзь бра́ма — 1) ворота; 2) під'їзд будинку бро́вар — пивоварня, пиво бу́дний — буденний, звичайний бу́зя — личко бу́йда — брехня бу́льба — картопля бу́мцик — танці бу́сько - лелека вазо́нок — вазон вака́ції — канікули вала́ндатися — тинятися без діла ва́рґа — губа ва́р'ят — божевільний вицє́чка — екскурсія, мандрівка ві́нда — ліфт вуйко — дядько, пан га́йту - прогулянка га́льба - кухоль га́мати - їсти генде́лик - ятка, забігайлівка гербата - чай горпина - велика жінка гранадля - шпилька для волосся гра́тися - займатися сексом гринь - дурень ґалантний — елегантний ґаляре́тка — желе ґе́ца — жарт ґе́ґавка — горло, горлянк ґлянц - блиск ґра́тіс - безкоштовно ґре́йцар - гріш де́рти ла́ха — насміхатися дефіля́да — 1) парад; 2) прогулянка дзю́ра — діра дзю́ня — дівчина дістати у сранє́ — бути битим по дупі дра́нтя — старий одяг драпа́к — щітка для посуду драпаки́ — ожина дри́пця — стара жінка ете́р — ефір етери́чний - делікатний, повітряний єде́н — один є́йко — яйце жарі́вка - електрична лампочка жо́на — дружина задекуватися - ховатися зазяпати - вразити красою заіва́нити — вкрасти зди́банка — зустріч зе́гар, зе́гарок — наручний годинник зі́хер — точно, обов’язково зу́па - суп йо́бкати — матюкатися йойкати — нарікати йо́лоп — дурень кавалє́р — залицяльник, молодий чоловік кавалєрка — невеличка однокімнатна квартира канапка, канапелька - бутерброд караба - кіт кармана́для - котлета келі́шок — чарочка кі́льо — кілограм кітка - кицька кльо́зет - туалет кна́йпа - ресторанчик, забігайлівка кобіта - жінка колєжа́нка - колега жіночої статі конку́ри - залицяння кульпарків — психіатрична лікарня ку́рва — повія куфайка — 1) тепла куртка; 2) ватяник лєгомі́на — шоколадне морозиво лю́стро - дзеркало лю́рати — пісяти ля́ґер - вистояне пиво мармуля́да - варення ме́шти - туфлі мло́сно - нудно на́гла поміч — швидка медична допомога на мус — під примусом незда́лий — нікчемний ни́кати — шукати оберха́бка — хабар офе́рма — незґраба офе́рта — пропозиція пан Е́дзьо — туалет па па́ - бувайте пе́лехи - довге волосся п’єц - піч пискува́ти - неґречно говорити ра́нтка — побачення рестора́ція — ресторан рихтува́ти — готувати ру́мбарбар — ревень ру́ра — труба се́рвус - привіт свірк - дивак сирому́дрий - мудрагель сра́ч — розгардіяш стометрі́вка — проспект Свободи у Львові стрих — горище сю́пати — сідати табльо́ — спільна фотографія трафу́нок — випадок фа́йно — добре фа́цет — розм. чоловік фест — 1) добре; 2) дуже фестини — 1) святкова забава; 2) фестиваль фіра́нка — штора фризу́ра - зачіска цеду́лка - записка ци́мес - щось дуже добре, смачне цьомати - цілувати чунєти — дрімати ша́лик - шарф шмата — ганчірка шту́ка — мистецтво я́бко — яблуко
|